Йододефіцит

За даними ВООЗ, більше третини населення планети живуть в умовах високого ризику розвитку йододефіцитних захворювань. Враховуючи це, ще близько 20 років тому ВООЗ поставила йододефіцит на один рівень з віспою та поліомієлітом.

Йод є складовою частиною гормонів щитоподібної залози, що забезпечують повноцінне функціонування систем організму, критично важливий для формування, розвитку та діяльності мозку і нервової системи.

Гормони щитовидної залози регулюють:

–         розвиток мозку плода;

–         розвиток інтелекту дитини в наступні роки життя;

–         білковий, вуглеводний, жировий обмін;

–         синтез деяких вітамінів;

–         впливають на імунну систему;

–         сприяють адаптації організму до навколишнього середовища;

–         контролюють процеси росту й дозрівання кісток;

–         забезпечують нормальний розвиток статевих залоз та продукування статевих гормонів.

Дефіцит йоду – найбільш поширене неінфекційне захворювання, що спричиняє в організмі людини цілу низку патологічних змін.

Для плоду – це спонтанні викидні, мертвонароджуваність, вроджені вади розвитку;
для немовляти – вроджена недостатність щитоподібної залози (гіпотиреоз), малюкова смертність, різко виражена розумова відсталість (кретинізм);
у дітей та підлітків – це затримка фізичного та розумового розвитку, юнацький гіпотиреоз, висока захворюваність та схильність до хронічних захворювань, погіршення інтелектуальних здібностей, у дівчаток-підлітків – порушення у становленні репродуктивної системи;
у вагітних – не виношування вагітності, передчасні пологи;
у решти дорослих – гіпотиреоз, зоб, зниження розумового рівня, підвищена сприйнятливість до радіаційного опромінення, безпліддя.

Найфатальнішим наслідком дефіциту йоду є народження розумово неповноцінних дітей.

Основну кількість йоду людина отримує з продуктів харчування. За все життя кожен з нас споживає всього 3-5 г (1 чайна ложка) чистого йоду.

За даними ВООЗ, мінімальна добова потреба у йоді становить:

–         90 мкг/доб для дітей дошкільного віку (від 0 до 6 років);

–         120 мкг/доб для дітей шкільного віку ( від 6 до 12 років);

–         150 мкг /доб для підлітків ( від 12 років) і дорослих;

–         250 мкг/доб для вагітних жінок і в період годування груддю.

ВООЗ і ЮНІСЕФ рекомендували йодування кухонної солі як універсальний, безпечний, швидкий і економічно ефективний метод для стійкої, довготривалої ліквідації йододефіцитних захворювань серед населення. Йодована сіль придатна для тривалого зберігання, приготування їжі та консервування: йод не випаровується з неї у великих кількостях, навіть під дією температури, і не змінює смак чи колір продуктів.

Також для профілактики йододефіциту лікарі радять включити до щоденного раціону морепродукти, білу рибу (минтай, хек), морську капусту (ламінарію), овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, помідори, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат), фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа), яйця, молоко, яловичину та волоські горіхи. 

До переліку статей...