Лімфома

Більше одного мільйона осіб у всьому світі живуть із діагнозом «лімфома», і у близько тисячі пацієнтів щодня виявляють цю патологію. У країнах Західної Європи захворюваність лімфомами складає близько 12-15 випадків на 100 тис. населення на рік. Останніми роками лімфоми та лімфолейкоз в Україні діагностують щонайменше у 3,5 тис. людей щороку.

Лімфома — тип злоякісних пухлин, що виникають з лімфоцитів (тип білих кров’яних тілець крові), новоутворення крові. Це різновид злоякісної пухлини, що вражає лімфатичну систему, що складається з лімфатичних вузлів, селезінки, вилочкової залози, кісткового мозку. Це захворювання входить до групи з понад 30-ти різних хвороб і з часом прогресує.

На ризик розвитку лімфом впливають:

  • радіація;
  • несприятливі умови навколишнього середовища;
  • куріння та вживання алкоголю;
  • ожиріння.

Для профілактики лімфом необхідно мінімізувати вплив цих факторів на людський організм.

Лімфоми – один з небагатьох видів раку, який успішно лікується. Лімфому Годжкіна можна вилікувати у 85-95% випадків, лімфоми неходжкінського типу більш небезпечні — на ранніх стадіях лікується до 70%. Діагностувати хворобу досить складно, оскільки їх клінічні ознаки властиві для багатьох інших хвороб. Водночас, шанси хворих на одужання повністю залежать від точної, своєчасної діагностики, а також від вчасного інтенсивного лікування.

Збудник встановлений лише для кількох видів лімфом. Коли ж причина захворювання відома, на ранніх стадіях іноді достатньо пролікувати пацієнта противірусними або антибактеріальними препаратами без застосування хіміотерапії.

Для більшості лімфом причиною виникнення є сукупність багатьох факторів. У дітей лімфоми зустрічаються рідко, а негоджкінські лімфоми переважно діагностуються у людей після 60 років – для них ризик зростає у кілька разів. Найчастіше такі злоякісні пухлини з’являються у дорослих (98% від усіх випадків).

Прояви хвороби.

Основними симптомами захворювання є збільшення лімфатичних вузлів на шиї, в пахових западинах або в паху, неконтрольована втрата ваги (понад 10 відсотків маси тіла за півроку). Також про появу хвороби можуть «сигналізувати» надмірне потовиділення, особливо вночі, підвищення температури тіла без причини понад 38 градусів. При лімфомі Годжкіна може також спостерігатись свербіж шкіри.

На відміну від інфекційних захворювань, збільшені лімфатичні вузли безболісні, їхні розміри не зменшуються згодом і при лікуванні антибіотиками. Іноді, внаслідок тиску з боку збільшених печінки, селезінки і лімфатичних вузлів, виникає відчуття переповнення у животі, утруднення дихання, розпираючий біль у нижній частині спини, відчуття тиску в обличчі або на шиї

Одні види лімфом мають повільний і сприятливий перебіг, іноді тривалий час не вимагають спеціального лікування. Низка інших лімфом, навпаки, характеризуються швидким прогресуванням, багатьма симптомами і вимагають невідкладного початку лікування.

Є багато хвороб, що спочатку жодним чином не дають про себе знати, проте згодом вилікувати їх уже неможливо. Для своєчасної діагностики та успішного лікування, достатньо регулярно обстежуватись у свого сімейного лікаря чи терапевта, уважно ставитись до свого здоров’я та вести здоровий спосіб життя.

До переліку статей...