Старече недоумство (деменція). Рекомендації особам, які здійснюють піклування

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВЯ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВЯ

За матеріалами Асоціації по проблемам хвороби Альцгеймера, Інститут геронтології імені Д.Ф.Чеботарьова НАМН України

Що таке деменція?

Деменцією або старечим недоумством називають порушення, що є наслідком низки захворювань, пов’язаних з прогресуючою загибеллю клітин мозку і супроводжуються значним зниженням інтелектуальних функцій, таких як пам’ять, увага, мислення, мова, здатність писати, читати і рахувати, а також зміною емоційного фону і поведінки в цілому. Також втрачаються навички, необхідні для виконання діяльності у повсякденному житті.

Які причини деменції?

Деменція, як синдром (певна сукупність симптомів), пов’язана з процесом старіння мозку, тому частіше виявляється у осіб старше 50 років. Жінки хворіють частіше, ніж чоловіки.

Основними причинами виникнення старечого недоумства є такі захворювання як хвороба Альцгеймера, судинна деменція та їх поєднання.

Хвороба Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера є найбільш частою причиною виникнення деменції (50 – 60 % всіх випадків захворювання). При хворобі Альцгеймера відбувається значна загибель клітин мозку і нервових шляхів, що призводить до порушення передачі нервових імпульсів. Найбільше ці порушення спостерігаються в зонах мозку, відповідальних за функціонування системи пам’яті. Патологічні процеси, що відбуваються в мозку хворих, супроводжуються дезінтеграцією всіх внутрішніх процесів, призводячи до порушення цілісної поведінки і виникнення низки психопатологічних симптомів.

Судинна деменція

Функціонування мозку багато в чому залежить від стану судин. У випадку, коли доставка кисню до мозку зменшується, його клітини зазвичай гинуть, що може зумовити виникнення симптомів судинної деменції. Дані симптоми зазвичай виявляються або раптово після інсульту, але також можуть виникати поступово в результаті декількох малих інсультів. Початкові стадії судинної деменції, на відміну від хвороби Альцгеймера, можуть проявлятися в першу чергу порушенням уваги, імпульсивною поведінкою, а також порушеннями повсякденної діяльності, пов’язаними з необхідністю здійснення послідовного ланцюжка дій і операцій. В результаті чого порушується нормальна цілеспрямована діяльність. Внаслідок прогресування судинної деменції і по мірі збільшення пошкодження мозку, до вищеперерахованих симптомів приєднуються порушення, що спостерігаються при хворобі Альцгеймера. Наявність судинної деменції, яка виникає після інсульту, може погіршуватися наявністю рухових порушень у хворих, що також може потребувати особливої уваги зі сторони осіб, які здійснюють нагляд.

Змішана деменція

Даний стан є наслідком наявності у хворого одночасно двох патологічних станів – судинного та нейродегенеративного. Найчастіше у хворих хвороба Альцгеймера починається до розвитку інсульту, але останній, як правило, проявляє її і значно погіршує стан пізнавальної та емоційної сфери хворого. Клінічні симптоми змішаної деменції являють собою різноманітні поєднання ознак хвороби Альцгеймера і власне судинного слабоумства.

Основні симптоми деменції.

Деменція по своїй суті є прогресуючим патологічним процесом. Це означає, що структури і біохімія мозку з плином часу порушуються все більше і більше. Внаслідок цього, здатності хворого до запам’ятовування, розуміння, спілкування і мислення поступово погіршуються. Наскільки швидко відбувається прогресування деменції, залежить, перш за все, від індивідуальних особливостей хворого. Кожна людина унікальна і перебіг захворювання має певні відмінності у різних людей. Індивідуальні прояви деменції залежать від таких факторів як: фізичний стан, емоційна стійкість, наявність підтримки хворого з боку близьких і ряду інших чинників.

Особи, які здійснюють догляд, повинні пам’ятати про те, що на всіх стадіях хвороби можливі короткочасні періоди просвітління, кількість яких стає все меншою при прогресуванні процесу.

Деменція за ступенем важкості ділиться на три стадії: початкову (ранню), помірну і важку. Важливість такого розподілу пов’язана, в першу чергу, з об’ємом необхідної допомоги хворому в його повсякденному житті, а також часу і ресурсів, що витрачаються на це особами, які здійснюють  догляд.

Слід зазначити, що догляд за пацієнтами з деменцією має свою специфіку. З причини пошкодження інтелектуальних здібностей (пам’ять, увага, мислення, навички, які вимагаються у повсякденному житті, порушень мови) з пацієнтом буває важко комунікувати. Внаслідок хвороби може проявлятися низка патологічних форм поведінки (маячні ідеї, галюцинації, сильно виражене рухове збудження, недоречна сексуальна поведінка), які дуже важко сприймаються особами, що доглядають за хворим.

На більш пізніх стадіях деменції втрачаються навички мовлення, приймання їжі та рухів. В цей період пацієнт повністю залежить від осіб, які доглядають за ним.

Прояви, пов’язані з порушеннями пам’яті і уваги, багато в чому пов’язані зі стадією розвитку деменції. У той же час, інші психопатологічні прояви можуть з’являтися в різні періоди захворювання і в меншій мірі залежать від стадії хвороби.


Спільне проживання і догляд за людиною, яка страждає на деменцію.

Доглядати і спільно проживати з хворим на деменцію – непросте завдання. Проте, існують прийоми, що дозволяють ефективно справлятися з ситуацією. Нижче наводяться деякі рекомендації, які добре зарекомендували себе при догляді за такими хворими:

• Встановіть режим, але при цьому намагайтеся зберегти звичайні заняття хворого

Завдяки режиму скорочується час на необхідність прийняття рішень, заплутане повсякденне життя хворого стає більш організованим і впорядкованим.

Для хворого деменцією режим може стати джерелом впевненості і захищеності. При встановленні певного режиму важливо якомога більше зберегти звичний для хворого спосіб життя. Намагайтеся, наскільки дозволятиме стан хворого, що змінюється, ставитися до нього так само, як і до хвороби.

Підтримуйте незалежність хворого

Хворому необхідно якомога довше залишатися незалежним. Це дозволяє йому зберігати почуття самоповаги і полегшує вашу роботу.

Допомагайте хворому зберігати почуття власної гідності

Не забувайте, що ви допомагаєте людині-особистості, яка не позбавлена почуттів. Слова, вчинки тих осіб, які здійснюють догляд, та оточуючих можуть турбувати і ображати його. Утримуйтеся від обговорення стану хворого в його присутності.

• Утримуйтеся від конфронтації і конфліктів

Будь-який конфлікт викликає непотрібний стрес як у хворого, так і у осіб, які наглядають. Не привертайте уваги хворого до його невдач і намагайтеся зберігати спокій. Виявляючи свій гнів або засмучення, ви лише погіршуєте ситуацію. Пам’ятайте – винна хвороба, а не людина.

• Спрощуйте завдання

Не утруднюйте життя хворому хворобою Альцгеймера. Не надавайте йому занадто великий вибір. Наприклад, на ранній стадії захворювання людина може самостійно одягатися, але при прогресуванні хвороби вам необхідно буде направляти його дії в цьому процесі і в кінцевому підсумку одягати хворого самостійно.

• Зберігайте почуття гумору

Намагайтеся сміятися разом з хворим, але не над ним. Гумор є хорошим засобом від стресу!

• Подбайте про безпеку в будинку

Втрата координації рухів і пам’яті підвищують ймовірність отримання травм, тому зробіть ваш будинок якомога безпечнішим для хворого.

• Заохочуйте підтримання гарної фізичної форми і здоров’я

У багатьох випадках це допомагає на деякий час зберегти існуючі фізичні і розумові здібності. Відповідні вправи повинні підбиратися з урахуванням стану хворого. За порадою необхідно звернутися до лікаря.

Намагайтеся створити умови для максимального прояву наявних у хворого здібностей.

Ретельно продумані вами заняття можуть підвищити почуття власної гідності і самоповаги хворого, надати його життю мету і значення. Якщо людина до хвороби вела домашнє господарство, була садівником, лікарем або бізнесменом, то її буде радувати посильна участь в процесах, пов’язаних з її колишнім фахом. Не забувайте однак, що оскільки деменція є прогресуючим захворюванням, смаки і здібності хворого з часом можуть змінюватися. Тому при плануванні занять людині, яка здійснює догляд, потрібно проявляти спостережливість і готовність змінювати природу занять хворого.

• Підтримуйте спілкування з хворим

У міру прогресування хвороби, спілкуватися з хворим стає все важче. У цьому випадку рекомендується:

• перевірити, чи не порушені зір і слух (може статися,  що хворому потрібні нові окуляри або що погано працює його слуховий апарат);

• говорити чітко, повільно, обличчям до обличчя, при цьому тримати голову на рівні очей хворого;

• проявляти любов і душевне тепло, якщо це не обмежує хворого;

• звертати увагу на фізичні засоби вираження хворого (міміка, жести), так як люди з порушеннями мови використовують інші, невербальні способи спілкування;

• намагатися уявляти собі, що говорять хворому ваші міміка і жести;

• намагатися встановити, які поєднання слів-нагадувань або слів-підказок, вказівок і жестів необхідні для підтримки ефективного спілкування з хворим;

• перед тим, як заговорити, перевіряти, чи слухає вас хворий.

• Використовуйте наочні посібники для підтримання пам’яті хворого

На ранніх стадіях хвороби Альцгеймера наочні посібники можуть помогти хворому згадати певні речі і уникнути плутанини.

Ось кілька ефективних прикладів:

• помістіть на видному місці великі зображення родичів із зазначенням імен, для того щоб хворий міг постійно згадувати, хто є хто;

• помістіть на дверях кімнат позначення, назви, зробіть яскравими, щоб вони краще виділялися.

На більш пізніх стадіях деменції наочні посібники менш ефективні.

КОНТРОЛЬ ПАТОЛОГІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ

• Пам’ятайте, що не зможете змінити хворої людини.

• Намагайтеся прийняти і зрозуміти поведінку хворого.

• Пам’ятайте, що ми можемо змінювати нашу поведінку або фізичне оточення. Змінюючи свою поведінку, ми можемо вплинути на поведінку пацієнта.

• Оцініть поведінку пацієнта спочатку у лікаря.

• Пам’ятайте, що часто поведінка хворого все ж може переслідувати певну мету.

• Поведінка може запускатися певними факторами.

• Пам’ятайте, що те, що працює сьогодні, може бути неефективним завтра.

• Приймайте допомогу від інших.

Далі будуть наведені найбільш поширені варіанти патологічних форм поведінки і симптомів, які можуть спостерігатися у хворих з деменцією, а також поради, що покликані полегшити догляд за хворими.

ЖЕБРАЦТВО

Люди з деменцією можуть жебракувати з різних причин, наприклад, від нудьги, побічних ефектів лікування або шукати «щось» або когось. Вони також можуть проявляти таку форму поведінки для вирішення своїх фізіологічних потреб, наприклад, вгамувати спрагу, голод, потребу відвідати туалет. Виявивши, що саме провокує таку поведінку, в подальшому можна буде враховувати і використовувати управління ситуацією для уникнення такої поведінки.

Також для контролю жебрацтва можна використовувати наступні підходи:
– Знайдіть час для регулярних фізичних вправ, щоб мінімізувати занепокоєння.
– Розгляньте можливість встановлення нових замків, які потребують ключа для відкривання дверей.

  •  Спробуйте такий бар’єр, як завіса або ширма, за допомогою якої можна прикрити двері від очей хворого.
  • Напис з табличкою «Зупинись!» або «Не входити!» також можуть допомогти.
  • – Розгляньте можливість установки системи домашньої безпеки або системи, призначеної для того, щоб здійснювати відеомоніторинг за людиною з деменцією.
  • Зараз доступні цифрові пристрої, які можна носити як годинник, які використовують систему глобального позиціонування (GPS) або інші технології, щоб відстежувати місцезнаходження людини або знайти її, якщо вона загубилась.
  •  Приберіть такі предмети, як верхній одяг, сумка або окуляри. Деякі люди не будуть виходити без них.
  • Одягніть на хворого ідентифікаційний браслет або нашийте ідентифікуючі мітки на одяг хворого.
  • Попередьте сусідів про поведінку вашого хворого і переконайтеся, що вони мають Ваш номер телефону.

НЕТРИМАННЯ

Порушення контролю сечового міхура або кишківника часто відбувається при прогресуванні недоумства.

Іноді неприємності трапляються через те, що хворий не може згадати, де знаходиться туалет або не може дістатися до нього вчасно.

Встановіть режим відвідування туалету.

Спробуйте нагадувати людині або допомагати йому заходити в туалет кожні дві години.

Слідкуйте за кількістю і видом спожитої рідини (деякі напої можуть спричиняти сечогінну дію).

Обмежте споживання рідини ввечері перед сном.

Використовуйте знаки (з ілюстраціями), щоб вказати, які двері ведуть в туалет.

При необхідності можна проконсультуватися з урологом чи гінекологом для отримання спеціального лікування.

Використовуйте одяг, що просто знімається, з еластичними поясами і одяг, який легко прати.

АЖИТАЦІЯ

Ажитація відноситься до спектру симптомів, які спостерігаються при деменції. До них належать, в тому числі, роздратованість, безсоння і словесна або фізична агресія.

Прояви цієї поведінки можуть частішати і підсилюватися в міру прогресування деменції. Ажитація може бути викликана безліччю причин, у тому числі, страхом і втомою.

Необхідно зменшити споживання кофеїну і цукру.

Зменшіть шум, безлад або кількість осіб, що знаходяться в приміщенні. Підтримуйте певний режим перебування сторонніх осіб.

Знайомі предмети і фотографії викликають у хворих почуття безпеки і можуть викликати приємні спогади.

Спробуйте ніжний дотик, заспокійливу музику, читання або прогулянки, щоб вгамувати хвилювання хворого.

Говоріть спокійним голосом.

Не намагайтеся стримувати людину в період ажитації.

Тримайте небезпечні об’єкти поза зоною досяжності хворого.

Спробуйте відволікти людину смачною їжею або іншою діяльністю.

ПОВТОРЕННЯ ФРАЗ, ПИТАНЬ І ДІЙ

Люди з деменцією часто повторюють слова, речення, питання чи діяльність знову і знову. Така поведінка, як правило, нешкідлива для людини з деменцією, але може сильно дратувати особу, що здійснює догляд.

Спробуйте відвернути увагу хворого їжею або іншою діяльністю.

Уникайте нагадувань йому про те, що він ставить одне і те ж питання. Спробуйте, ігноруючи поведінку або питання, відвернути увагу людини, залучити її до іншого виду діяльності.

Ви можете спробувати поставити таблички на кухонному столі, такі як, «Вечеря о 19:00» або «Я приходжу додому о 18:00», щоб уникнути занепокоєння і невпевненості відносно очікуваних подій.

ПАРАНОЯ

Побачивши близьку людину, хворі можуть раптом ставати підозрілими, ревнувати або звинувачувати близьких у чомусь.

Якщо хворий підозрює, що наприклад, у нього «зникають» гроші, дозвольте йому зберігати невеликі суми в кишені або гаманці.

Допомагайте їм у пошуках речей, які хворий вимагає, а потім відверніть його увагу на іншу діяльність.

Постарайтеся дізнатися, де хворий влаштовує свої «схованки» для зберігання об’єктів, які часто вважаються «втраченими».

Уникайте суперечок.

Знайдіть час, щоб пояснити іншим членам сім’ї і тим, хто здійснює догляд, що підозрілість і звинувачення є частиною проявів хвороби.

Спробуйте використовувати невербальні прийоми комунікації з хворим, такі як, наприклад, ніжні дотики або обійми.

ПРОБЛЕМИ НІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ

Неспокій, хвилювання, дезорієнтація і інша тривожна поведінка у людей з деменцією часто виникають у хворих в кінці дня, а іноді тривають і протягом всієї ночі. Такі форми поведінки зазвичай називають «синдромом призахідного сонця». Вважають, що вони можуть бути обумовлені цілим рядом факторів, таких як виснаження від подій, що відбувалися вдень, а також змін в біологічному годиннику людини. Всі ці фактори призводять до того, що хворий плутає день і ніч.

Збільшення денних занять, зокрема фізичних вправ, може, до деякої міри, поліпшити ситуацію.

Слідкуйте за їжею, яка прийнята на ніч, уникайте продуктів, що містять цукор і кофеїн.

Можна перед сном прогулятися на свіжому повітрі, пограти в прості ігри, або послухати заспокійливу музику.

Включення світла задовго до заходу сонця і закриття штор в сутінках мінімізують тіні – це може допомогти зменшити плутанину при сприйнятті реальності хворим.

Необхідно мати нічне джерело світла в кімнаті, де спить хворий, передпокої і ванні/туалеті.

Переконайтеся, що місце перебування хворого є безпечним.

В крайньому випадку, при сильно виражених порушеннях нічної поведінки можна обговорити з лікуючим лікарем можливість використання лікарських засобів.

Однак, пам’ятайте, що снодійні і транквілізатори можуть вирішити одну проблему і створити іншу. Наприклад, хворий буде спати вночі, але на наступний день він може бути більш загальмованим. Також слід знати, що дані групи препаратів негативним чином впливають на пізнавальну сферу хворого. Тим не менше важливо, щоб особи, які забезпечують догляд, мали достатній час для сну. Загалом, особам, що забезпечують догляд, потрібно знайти рішення, яке буде оптимальним як для них, так і для хворого щодо тих змін нічної поведінки, які мають місце.

ХАРЧУВАННЯ ТА ПРИЙОМ ЇЖІ

Необхідно, щоб пацієнт з деменцією отримував достатню кількість поживних продуктів і випивав достатню кількість рідини.

Люди з помірно-важкою деменцією буквально забувають, що вони повинні їсти і пити. Наслідки поганого харчування досить серйозні: втрата ваги, дратівливість, безсоння, проблеми з контролем сечового міхура або кишківника, дезорієнтація.

Рекомендується зробити харчування частиною щоденного режиму хворого і планувати прийоми їжі приблизно в один і той же час. Замість триразового харчування, можна спробувати п’яти або шестиразові варіанти.

Самостійний прийом їжі повинен бути пріоритетним, навіть в тому випадку, якщо хворий під час їжі користується руками, а не столовими приборами. Надавайте допомогу тільки в разі потреби і дозволяйте хворому перебувати за столом стільки часу, скільки він хоче.

Плануйте спільні прийоми їжі. Хворі часто копіюють поведінку оточуючих.

Використовуйте м’які або дрібно нарізані продукти, якщо у хворих є зубні протези або є порушення жування або ковтання.

Якщо жування і ковтання утруднені, спробуйте легенько рухати підборіддя людини, так як це відбувається при звичайному пережовуванні, або злегка погладжуйте горло, щоб викликати ковтальний рефлекс та допомогти проковтнути їжу.

Якщо у хворого з деменцією спостерігається втрата ваги, пропонуйте йому поживні висококалорійні закуски між основними прийомами їжі. Сніданок з високим вмістом вуглеводів в продуктах є найкращим.

З іншого боку, якщо є надлишкова вага, то необхідно навпаки прибрати з раціону і поля зору хворого висококалорійні продукти. Замість цього тримайте під рукою свіжі овочі і фрукти і інші здорові низькокалорійні закуски.

ГАЛЮЦИНАЦІЇ

Психопатологічний симптом, який також може спостерігатися у хворих з деменцією, проявляється тим, що вони стверджують, ніби бачать або чують людей, предмети і речі, які інші не спостерігають. У таких випадках рекомендуються такі підходи:

– Намагайтеся вести себе спокійно, не намагайтеся сперечатися з хворим, не переконуйте його в іншому.

– Тримайте кімнату хворого добре освітленою, щоб зменшити тіні, і пропонуйте просте пояснення ситуацій, при яких можуть спостерігатися галюцинації (наприклад штори колишуться від циркуляції повітря або гучний шум – це результат літака, що пролітає і т.д.). Іноді може допомогти відволікання хворого. У залежності від важкості симптомів, лікар може призначати спеціальне лікування, покликане зменшити вираженість таких симптомів.

Наведені поради покликані полегшити особам, що здійснюють піклування, тягар догляду за пацієнтом і забезпечити йому достойну якість життя.

До переліку статей...